Кожне підприємство так як і окреме домогосподарство, особа так чи інакше має певні цілі та плани на майбутнє. Вони можуть бути абсолютно різного характеру: економічного, соціально, політичного тощо. Проте, однозначно їх поєднує спектр факторів впливу на відповідні процеси, що прямо чи опосередковано впливають на очікуваний результат.
Вивченню проблематики факторів впливу приділено достатньо уваги. Вони чітко визначені та поділені згідно класифікаційних ознак. Однак, що нам відомо про ступінь впливу кожного і про їх рандомність?
Рандомність факторів впливу на ефективність діяльності підприємства можна порівняти з їх хаотичністю, виявлення якої дасть змогу здійснювати більш детальних аналіз, прогнозування та планування на підприємстві. Це дозволить зробити більш детальне вивчення теорії хаосу.
Згідно опрацьованих літературних джерел, теорія хаосу передбачає, що складні системи надзвичайно залежні від початкових умов існування, і навіть незначні зміни в навколишньому середовищі можуть привести та згодом приведуть до непередбачуваних наслідків.
Мета дослідження визначити, чи має місце хаотичність факторів впливу на ефективність діяльності підприємства в цілому.
Зрозуміло, якщо певне домогосподарство прагне мати більші доходи, його учасники повинні працювати більше ефективно щоб заробляти більше. Для людини, яка має роботу та працює як найманий працівник, основний дохід буде складати заробітна плата. В свою чергу, на величину заробітної плати може впливати ряд чинників: розмір мінімальної заробітної плати, оплати фіксованої ставки, рівень оподаткування, якість освіти та наявність досвіду тощо. Однак, якщо людина влаштується, припустимо, прибиральником, ці всі дуже суттєві фактори значно знижують свій вплив і виступають вже інші, більш важливі для даної ситуації, наприклад: кількість прибраних об’єктів, відпрацьовані години, швидкість виконання поставлених завдань та інше.
Тобто, можна чітко стверджувати, що для кожного конкретного об’єкта та при відповідних обставинах фактори впливу змінюються. При чому закономірність в даному питанні є досить поверховою. Фактори впливу можуть з’являтися хаотично і так само зникати. Та, чи є можливість управляти хаотичною системою та використовувати подібні навики на рівні підприємства, домогосподарства тощо?
Аналіз останніх досліджень та публікацій
Останнім часом дослідженню поставленої проблематики приділено мало уваги. Але, окремої уваги потребують дослідження К. Мамедової, О. Черняк, П. Захарченко.
Але найбільшої уваги заслуговує більш стара праця Т. Мена, в якій визначаються загальні теоретичні положення визначення хаосу та теорії хаосу.
Відокремленні невирішених раніше частин загальної проблеми. На наш погляд, кількість та якість факторів (систему формування їх кількості та якості), що мають вплив на певне явище чи об’єкт аналізу можна порівняти з хаотичною системою. Це пояснюється унікальністю кожного випадку або об’єкту, а також процесу його адаптації під постійно змінювані умови.
Мета дослідження визначити, чи має місце хаотичність факторів впливу на ефективність діяльності підприємства в цілому.
Методи, об’єкт та предмет дослідження
Методи дослідження: метод порівняння, екстраполяції, аналізу та метод синтезу.
Об’єкт дослідження є доцільність і можливість удосконалення аналізу ефективності діяльності підприємств з урахуванням циклічності хаосу.
Предмет дослідження є процес впливу циклічності хаосу на ефективність діяльності підприємств.
Основний матеріал. Варто зауважити, що питання хаотичності в економіці є досить актуальним і своєчасним. Подібними дослідженнями займалися та досі займаються багато вчених.
Отже, що нам відомо про хаос як такий та про його похідну – теорію хаосу?
Ха́ос (др.-греч. χάος від χαίνω — розкриваюся, розверзаюся) — категорія, яка використовується протилежно до терміну «порядок». В більш повсякденному виразі хаос розуміють як безлад, плутанину, змішання.
В математиці хаосом називається аперіодично детермінована поведінка динамічної системи, вкрай чутлива до початкових умов. Нескінченно мале обурення граничних умов для хаотичної динамічної системи призводить до кінцевого зміни траєкторії у фазовому просторі.
Звичайно, дана дефініція мало розкриває обрану проблематику на рівні підприємства, саме тому, на наш погляд, варто звернутися до більш свіжіших досліджень. При чому цікавить нас саме теорія хаосу спроектована на економічний простір.
Початківцями даної теорії можна вважати французького фізика А. Пуанкаре (теорема про повернення), а також математики радянського союзу А. Н. Колмогоров і В. І. Арнольд і німецький математик Ю. К. Мозер, які вперше запропонували теорію хаосу (КАМ). Запропонована теорія включає в своє теоретичне поле поняття атракторів, тобто те (той), що (хто) привертає увагу, залучає.
Теорія хаосу стверджує, що складні системи надзвичайно залежні від початкових умов існування, і навіть незначні зміни в навколишньому середовищі можуть привести та згодом приведуть до непередбачуваних наслідків.
Математичні та економічні системи з хаотичним поведінкою є детермінованими, тобто підкорюються закону, і, в певному сенсі, є впорядкованими. Тобто, дане дослідження дозволило розширити поняття хаосу та надати йому додаткових функцій.
Проте, подібні визначення задавали більше питань ніж давали відповідей, що і призвело до подальших досліджень у даному напрямку.
В 1972 році синоптик Едвард Лоуренц в м. Вашингтон явив світу свою статтю «Передбачення: помах крил метелика в Бразилії може спричинити торнадо в Техасі», в якій вперше піднімає питання «Ефекту метелика».
Іншими словами, кількість факторів впливу на кінцевий об’єкт аналізу незліченний. Якщо говорити більш конкретно, то результатами даного дослідження стала суттєва різниця у округленні Лоуренцом даних для аналізу до шостого знаку після коми, що спричинило кардинально протилежний результат у розрахунках. Тобто, коли для аналізу використовувалося повне число результат був одним, а після округлення цифр для подальших розрахунків на міліонну після коми - це давало протилежні результати.
Відомі випадки, коли округлення у результатах економічного аналізу призводило також до різних висновків. Так, за результатами факторного аналізу прибутку, наприклад, при округленні вагомість впливу одного фактору буде суттєво знижена, а іншого на цьому фоні збільшиться.
Отже, можна сміливо стверджувати, що дана закономірність притаманна і майже всім видам економічного аналізу. Тобто, визначати фактори впливу допустимо лише поверхово і суб’єктивно. Подолати цю суб’єктивність можливо за допомогою комп’ютерних технологій, хоча, прогнози таких масштабів з максимальною точністю не під силу, на даному етапі розвитку світу, навіть машинам. Приміром, прогнози погоди постійно мають неточності, іноді навіть суттєві, попри залучені комп’ютерні технології останнього покоління.
Із безлічі інших робіт присвячених теорії хаосу ми б хотіли виділити дослідження Пера Бака, Чао Тана та Курта Вісенфелда, які в 1987 році вперше описали систему самодостатності (СС). Згідно їх статті, СС є однією із природних механізмів і є основною ланкою в процесі пояснення спектру природних явищ. Такими явищами можуть бути коливання в економічних системах, в прибутках або збитках, рівнях конкурентоспроможності тощо.
Якщо враховувати нестабільний та безмасштабний розподіл можливих випадків виникнення, можна запропонувати СС як приклад виникнення економічних криз, як на рівні підприємства так і на інших рівнях. В такому разі подібне моделювання може включати в себе декілька варіантів:
- розробка нових моделей;
- пристосування вже розроблених та ефективно функціонуючих моделей до даної реальної системи.
Якщо проектувати СС в економічний простір, то можна стверджувати, що система самодостатності економічного об’єкта – це система самодостатності та певної ефективності економічних показників цього об’єкта. Тобто економічний стан, який влаштовує/частково влаштовує власника чи керуючу особу.
Також уваги, на наш погляд, заслуговує робота визначного політолога Стіва Манна «Теорія керованого хаоса». Він видав цю статтю у 1992 році, а також підготував іншу свою знамениту працю, що отримала великий резонанс у військово-політичному співтоваристві: «Теорія хаосу і стратегічна думка».
Отже, згідно опублікованого, теорія «керованого хаосу» - це сучасний феномен, геополітична доктрина, що йде своїм корінням в найдавніші науки, такі як філософія, математика, фізика, економіка.
Спроби та способи наукового осмислення таких понять, як «порядок» і «хаос» сформували теорії спрямованого безладу, великі класифікації і типології хаосу. У найдавнішої історико-філософської традиції хаос розумівся як такий, що все собою обіймає і породжує початок.
В цій науковій роботі С. Манн викладає наступне: «Международная среда является превосходным примером хаотической системы... «самоорганизованная критичность» ... соответствует ей в качестве средства анализа... Мир обречен быть хаотичным, потому что многообразные акторы человеческой политики в динамической системе... имеют разные цели и ценности». «Каждый актор в политически критических системах производит энергию конфликта, ...которая провоцирует смену статус-кво, участвуя, таким образом, в создании критического состояния... и любой курс приводит состояние дел к неизбежному катаклизменному переустройству».
Отже, можна констатувати, що теорія «керованого хаосу» - це складна доктрина, яка піддається аналізу лише частково, оскільки людський розум не може використати всі фактори впливу на дослідний феномен.
Але, окремої уваги заслуговує термін «Самоорганізована критичність» (СК). Згідно вищевикладеного, це певний стан дослідного об’єкта, який може наступати після або до стану само організованої системи і який існує в просторі теорії хаосу.
Отже, з вищенаведеного видно, що хаос можна організувати, проте подібна організація є досить поверховою. Видно, що хаос прямо пов'язаний з самоорганізованою критичністю. Це є логічним, оскільки в процесі управляння будь яким об’єктом чи процесом, відбувається підпорядкування однієї системи іншою. Іншими словами в даному випадку сублімація своїх цілей фізичними чи юридичними особами на площину хаосу з метою упорядкування її до певної організованої критичності.
Тобто, наприклад, якщо це підприємство, то першим кроком для його становлення у всій хаотичній системі буде створення цього підприємства, визначення його цілей та специфіки діяльності, форми правління, умов функціонування, стратегія спрямування до беззбитковості або одразу до прибутковості, визначення стратегії та тактики підприємства тощо.
Є абсолютно логічним той крок, який буде першим у процесі поступового та часткового опанування хаосу, оскільки ми чітко переконані, що хаос можна подолати тільки частково. Логічним є твердження, що система із будь-якої точки дисбалансу поступово прийде до рівноваги. Проте, як бути в такому разі із такими антагоністами, як хаос та порядок?
При саморегульованій системі всі показники діяльності підприємства є ефективними, діяльність є прибутковою. Підприємство поступово займає свою нішу та задовольняє споживачів, конкурує.
В такому разі відповіддю стає саморегульована система. Вона може стати результатом регульованої критичності, проте переважно в результаті ефективного управління. Похибки в процесі управління та використання мінімальної кількості факторів впливу рано чи пізно знову приводять до критичності, а згодом і до хаосу. Звичайно, ефективний менеджмент має можливість продовжити життєдіяльність підприємства, організації. Але неминучість змін різного роду: політичний, соціальних, демографічних, економічних, екологічних тощо призведе до занепаду і, згодом, хаосу.
Тобто, хаос теж підпорядковується циклічності. Тобто, якщо хаос є початок, то хаос можна вважати і кінцем. Вірогідно, це кінець процесу управління з метою отримання певного результату. В такому випадку підприємство просто ліквідується, або проходить стадію кризи. Стадія депресії більш відповідає стадії саморегульованої критичності, а пожвавлення та піднесення віднесемо до саморегульованої системи.
За таких умов доцільним буде припущення, що стадії піднесення та пожвавлення можливі і при хаотичних умовах. Просто «помах крил метелика у Бразилії спричинив не тільки торнадо у Техасі», але ще й створив сприятливі умови для певного виробництва, чи для певної групи підприємств. Ці висновки знову повертають дослідження до вищезазначеного висновку: хаос малоймовірно упорядкувати.
Порушуючи питання циклічності хаосу, треба зауважити, що певні спроби вже були зроблені. Дані цикли чи періоди були названі фракталами.
Згідно визначення, фрактал (лат. Fractus – зламаний, розбитий подрібнений) – безліч, що володіє властивістю самоподібності. Фрактал прийнято вважати єдиним порядком в хаосі.
Так, Трикутник Серпинського, Папороть Канслі, Губка Менгера, Крива Пеано, Безліч Кантора – це все приклади фракталів, які були створені на основі ітерації (принципу повторювальності).
Отже, згідно фракталів, які створюються з хаосу можна стверджувати, що хаотичність не являє собою безладність, а є впорядкованою системою. Система може в свою чергу бути стійкою та нестійкою.
Стійка система згідно математичних та економічних законах – це система, яка при малих змінах початкових умов отримує малі зміни у результаті. Припустимо, підприємство має дохід на рівні 100000 тис гривень. Всі витрати складуть 60000 тисяч гривень. Тобто прибуток 40000. Якщо витрати зміняться на 10%, то на 10% зміниться і прибуток. Це стійка система.
Чим складніша система тим більше вона є нестійкою, оскільки неможливо абсолютно точно спрогнозувати її поведінку. Саме нестійка система є об’єктом вивчення теорії хаосу, оскільки одна упущена деталь може привезти до колосальних наслідків. Також варто зауважити, що чим масштабніше прогноз, тим він буде менш точним.
Взагалі, процес управління підприємством і є прикладом нестійкої системи, оскільки кількість факторів впливу на ефективну діяльність просто незліченна.
Процес опанування управління нестійкої системи варто розпочати з аналізу існуючих даних, а вже після цього переходити до прогнозування.
Висновки. За результатами вищевикладеного ми пропонуємо звернути більшу увагу не на прогнозування, а на оцінку стартових даних підприємства або на аналіз його поточного стану. Тобто задати питання: що б могло запобігти або перешкодити поточним позитивним моментам? А також, що стало результатом позитивних результатів сьогодення?
Покроковий аналіз вже отриманих результатів дасть більше розуміння процесів функціонування окремого об’єкта, дозволить винайти упущені можливості та альтернативи розвитку.
Отже, розуміння сутності хаосу відповідає на багато питань, проте постійно з’являються нові, відповіді на які економічна спільнота шукає і сьогодні.
Проте, поступова і навіть поверхова систематична розгадка цих «темних плям» в процесі управління та в економіці в цілому, дозволить отримати довгоочікувані результати та відповіді на питання, які сприятимуть поступовому перенесенню управління та прогнозування на принципово якісно новий рівень.